У вальсі кружляли вогні-хризантеми
І дощ їм у такт гомонів,
За руки удвох ми з тобою взялися,
А нас закохав в себе Львів.
І голуб туркоче – це вірність в долонях,
Польоту чарівні слова…
Я думкою лину до Львова, до Львова,
Туди, де щаслива була.
Зігріюсь в обіймах гарячої кави
З «кохаю» ніжним твоїм,
Про щось розмовляє трамвайчик із нами
І дихає ласкою Львів.
З тобою моя шоколадна розмова,
Цілунком смакую твоїм…
Уста мої шепчуть: « Поїдьмо до Львова,
Щоб ще раз зустрітися з ним.»
Іще одну мрію собі намалюю
У світі моєму чудес.
Перон на світанку… З тобою у Львові…
Чекай нас нічний наш експрес.
І голуб туркоче – це вірність в долонях,
Польоту чарівні слова…
Я думкою лину до Львова, до Львова,
Туди, де щаслива була.
11.04.2014 Людмила Яцура
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.