А вона посміхалася сонячно,
Бо у вічі дивився, хто поруч був…
Це назустріч у сяйві світилася,
В ній весна коханням іскрилася.
Що для жінки роки, коли з веснами,
Коли серце радіє так весело,
Що на скронях сріблясті роси,
Як душа джерелить, мрія просить!..
Ох, ці весни!.. вони ж незрадливі –
У веселках кохання ці зливи,
Громовиці очей звабно граються…
Жінки-весни! На вас світ тримається!
4.04.2014 Людмила Яцура
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.