Дорога долі, ти вербово-калинова!
У жовто-синьому вбранні краса твоя!
Тризубцю воля, а ще горде твоє слово
З міцним корінням, з величі ім’ям.
Із новим ранком просинається надія,
Що буде завтра, буде день життя новий,
А сходи мудрості дадуть добра насіння,
Почують люди Бога у собі.
Дорога долі – це життя яскрава стрічка,
До світла радість – наші вибрані мости,
Це те велике, що живе у душах вічно,
Де цвіту вишні суть нам віднайти.
Дорога долі нами вибрана назавжди –
Одній єдиній наша вірність до кінця.
Господь із нами, він усіх нас зве до правди,
Кровинкою тернового вінця.
І шлях до Нього – із сердець наш чистий промінь,
Веде у святість, там, де щастя верховіття…
Хай буде плідною з собою ця розмова
Це – віра, благодаті чисті миті.
Коли веселка життя нашого розквітне,
Барвінком пам’ять зарясніє знов і знов,
Тоді майбутнє ляже щедро щастям дітям
Вербово-калиновим рушником.
13.04.2014 Людмила Яцура
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.