Так хочеться доброго ранку
І дня, і вечору, й ночі,
Щоб миром вмивались світанки
І лихо ніхто не пророчив.
Щоб квіти дивились не з сумом,
А травень не плакав, а квітнув,
Щоб наші й Тарасові думи
Тяжкі не дісталися дітям.
Невже сліпі не прозріють,
У душах їх каменю холод,
Чи їм України мрії
Втамують зимовий голод?
У кого очі відкриті
Для рідного краю з любові,
Той син України і воїн
У битві, у праці і слові.
7.05. 2014 Людмила Яцура
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.