Вам, мої випускники 1999 року, з любов’ю і надією!!!
Роки птахами, роки хвилями,
То з веселками, а то з грозами,
То тривожними, то щасливими,
З теплим літечком і з морозами.
Скільки посмішок, скільки сліз в очах,
Тільки спогади… і всі поряд ви,
А любов до вас у життя роках…
І надійними ви завжди були.
А без зустрічей, як без неба,
Як без вод цілющих дитинства…
Зустрічаймося! Жити треба!
Ви – моє шкільне материнство!
За дорогами очі стежили,
Ви злетілись і стали квітами,
Ваші долі в моїм мереживі…
Ви дорослі, а все таки діти ви.
Хай же миром земля вкриється,
В щасті, дружбою і родиною
А майбутнє без хмар відкриється!
Над землею, над Україною.
А без зустрічей, як без неба,
Як без вод цілющих дитинства…
Зустрічаймося! Жити треба!
Ви – моє шкільне материнство!
14.06.2014 Людмила Яцура
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.