А тиша – для розмови із собою…
Говорить тиша, а буває, що кричить, –
Відкрито знову зве до бою,
Штормить, хвилює думки мить…
І знов питання, чом такі ми різні,
Чи є загиблим зліт чи вороття ?..
Подяка Богу, що у нас є дух залізний
І віра в України майбуття.
А ще, що час таки питає,
І новий день завжди встає
Над світанковим чистим небокраєм –
У правді він. І сила у нас є.
Своє нам щастя разом будувати,
Про нього дбати гідно повсякчас,
І лад, і мир у Божій благодаті,
У вірі в себе, у великій вірі в нас!
24.05.2014 Людмила Яцура
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.