Людмила Яцура - Дивились у небо дві долі

Дивились у небо дві долі,
Дивились дві долі-душі…
Одна – це ромашка у полі,
А інша – гвіздок у іржі.

А небо хотіло спитати,
То ж ким ви насправді були,
Яка народила вас мати,
Якої землі ви сини?

Якого ви племені-роду?
Чому такі різні? Чому?
Одна з вас – борець за свободу,
А інша для чого й кому?

Де ваші стежини у росах?
Ким сіялось в душах зерно?
У серці вогонь чи морози?
Колосся – добро, бур’ян – зло!

Життя дарувало вам право
І честь, і турботу, й любов,
Примножити в шані всю славу,
Втримати спокусу і злом.

Дві різні свічі і дві долі…
Одна – краєм рідним горіла…
Дуга – заблукала у полі…
Собою слаба, зубожіла.

А небо хотіло спитати,
То ж ким ви насправді були,
Яка народила вас мати,
Якої землі ви сини?

6.05. 2014 Людмила Яцура