Людмила Яцура - Між спогадів і мрій

Не повертає час у молоді літа,
Як річка напрям не міняє,
Та є любов і пам’ять є свята,
Вона жива, як та зоря над краєм.

Є та земля, дитинства де весна
Завжди стократ тебе питає, –
Чи вірний ти оцим степам,
Чи пісню матері співаєш?..

Є ще дороги із колиски - до зірок.
Вони – святі… теж з пам’яті й любові
І відкриття, що вишні цвітуть в строк,
Як той вогонь живий у кожнім слові.

Є справжня мить між спогадів і мрій,
Вона – свята життям вона зоветься,
Дорога знає і веде сама
Туди, де б’ється джерело – неспинне серце.

Хтось запитає, щастя в чім земне,
Те чисте, щире, як дитя сповите?..
А воно є й ніколи не мине –
Це землю рідну вірністю любити.

13.05.2014 Людмила Яцура