Ти дзвониш... Завмираю...
За мить нажму "прийняти".
Бо так цього чекаю -
Від тебе трубку взяти.
Привіт... І так приємно...
І настрій враз піднявся.
Ти щиро і взаємно
До мене посміхався.
Говоримо... Так гарно...
Ти щось мене питаєш...
Надіюся не марно
Мене ти приручаєш.
В життя своє приймила
Й не хочу відпускати.
Твій голос полюбила,
Не хочу забувати.
Надія Плетяк
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.