Роздертий, розбитий, на себе сердитий..
Я все ще лишився покритий важкою тугою
За те, що не зміг побути довше з тобою..
У мене на серці лишилася рана
Жорстока, кривава, вона невблаганна..
Ниє щомиті, біль завиває —
Як же без тебе моє серце страждає..
Хоч і в тисячу кілометрів відстань між нами
Та я з тобою завжди буду поруч думками..
Своїми руками тебе обійму, пригорну,
Коли увісні наступного разу прийду..
Та в мене все ще лишилася сонячна мрія
А в серці тяжіє палюча надія..
Зустрітися ще раз, бодай на хвилину
А поки дивлюся на нашу світлину..
Плекаю надію, що будемо разом
Лише з тобою я щасливий щоразу..
Без тебе хвилини здаються такими тяжкими
А муки мої нелюдськими..
Кохаю тебе, свою рідну, єдину
Без тебе себе заганяю в гнилу домовину..
Ти така мила, ніжна, прекрасна
Ти — це моя найчарівніша казка!
-----------------------------------------------------------
Моїй коханій!
Сашунька, я тебе кохаю!
Марченко Леонід
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.